Essay
Excerpt from the Autobiography of the Ukrainian Historian and First President Mychajlo Hruševs'kyj
Download
Quellenangabe:
Hruševsʹkyj, Mychajlo Serhijovyč: Автобіографія. (1926). In: Avtobiohrafija. Drukujet'sja jak rukopys'. p. 27-30. Cited from: Copernico. History and Cultural Heritage in Eastern Europe. URL: https://www.copernico.eu/en/link/687a14e3c1f0e6.54233640 (2026-09-12)
Die Quelle steht unter der Lizenz
This academic autobiography describes the eventful fate of the historian and politician in times of war and revolution.
Transcriptions
Transcription (Ukrainian)
Автобіографія
[…]
Але тут прийшла війна і поруйнувала всі плани. Вона застала Гр-го на літнім спочинку в карпатах, і відти, не маючи змоги ні виїхати до Київа ні вернутись до Львова, він виїхав із сім'єю до Відня; виїхавши потім до Італії списався з київською ріднею і знайомими і рішив через Румунію виїхати до Київа. Але вже з початком війни був виданий секретний наказ: коли-б приїхав, обшукати і без огляду на результати трусу вислатина Сибір. Коли в середині листопаду Гр. приїхав з сім'єю до Київа, Гр. арештовано, помешкання ошукано, а потім, в грудні дано наказу обшукати також і помешкання у Львові — що був тоді в російській окупації. Хоч сі труси не дали ніяких обтяжуючих вислідів, в лютім 1915 р. Гр. призначили на висилку етапом на Сибір, але […] замісць до Сибіри призначено на висилку до Симбірська і під охороною городового вивезено і віддано симбірській поліції, а слідом виїхала туди-ж його родина. В Симбірську Гр. прожив до осени того р., — за проханням россійської академії восени його переведено до Казани, як міста більш придатного до університетських занять, а рік пізніше до Москви, все під „явний нагляд поліції“, що позбавляли його права педагогічної й ріжної иншої діяльности. В Симбірську і Казани Гр. взявся до оброблення популярного курсу всесвітньої історії […]. З переводом до Москви мав змогу взятись до продовження своєї „Історії України“ […].
Революція визволила Гр-го з сього заслання і перервала сі заняття. Вибраний головою Української Центральної Ради при її організації й викликаний її телєграмами до Київа, Гр. приїхав у березні, потерпівши в дорозі нещастя: вагон в котрім він їхав згорів в дорозі, і в нім значна частина рукописей і книг. Ще більше подібне нещастя спіткало його рік пізніш, коли фамільний дім Гр-х був спалений підчас обстрілу Київа, і в нім згоріли всі рукописи, цінні колєкції укр. мистецтва і бібліотека.
Чотирнадцять місяців існування Укр. Центральної Ради (березень 1917 —квітень 1918), котрого Гр. був весь час головою, наповнили його час перед усім політичною роботою, але поруч того він писав і на біжучі політичні питання [...]. Робив се не тільки з огляду на вимоги моменту, але і для заробітку, бо стратив всі инші джерела своїх прибутків і жив виключно літературним заробітком, бо праця в Ц. Раді ніякого доходу не давала.
Після гетьманського перевороту Гр. жив у Київі інкогніто, зчаста міняючи місце прожитку і шукаючи спочинку від тяжких переживань в літературно-науковій праці. […] З упадком гетьманщини брав участь в засіданнях Наук. товариства, де тоді дебатувалось питання про реорганизацію академії, був браний також членом Трудового конгресу. З початком лютого 1919 р. виїхав до Камінця […]. З кінцем березня через Галичину виїхав за кордон, в делегації від партії укр. соц. революц. на конференцію Інтернаціоналу, і взяв участь в люцернській конференції […]. В осени того ж 1919 р. виступив з проєктом організації „Українського Соціологічного Інституту“ і одержавши деякі кошти для цього занявся цією організацією. Жив у Празі, Берліні, Відні, Женеві, Парижі […].
Чотирнадцять місяців існування Укр. Центральної Ради (березень 1917 —квітень 1918), котрого Гр. був весь час головою, наповнили його час перед усім політичною роботою, але поруч того він писав і на біжучі політичні питання [...]. Робив се не тільки з огляду на вимоги моменту, але і для заробітку, бо стратив всі инші джерела своїх прибутків і жив виключно літературним заробітком, бо праця в Ц. Раді ніякого доходу не давала.
Після гетьманського перевороту Гр. жив у Київі інкогніто, зчаста міняючи місце прожитку і шукаючи спочинку від тяжких переживань в літературно-науковій праці. […] З упадком гетьманщини брав участь в засіданнях Наук. товариства, де тоді дебатувалось питання про реорганизацію академії, був браний також членом Трудового конгресу. З початком лютого 1919 р. виїхав до Камінця […]. З кінцем березня через Галичину виїхав за кордон, в делегації від партії укр. соц. революц. на конференцію Інтернаціоналу, і взяв участь в люцернській конференції […]. В осени того ж 1919 р. виступив з проєктом організації „Українського Соціологічного Інституту“ і одержавши деякі кошти для цього занявся цією організацією. Жив у Празі, Берліні, Відні, Женеві, Парижі […].
[…]
Вибраний з кінцем 1923 року членом Української Академії й одержавши дозвіл на поворот, в березні 1924 вернувся на Радянську Україну, до Київа, сподіваючись повести інтенсивну наукову роботу в нових умовах на безпосередню користь українських робітничо-селянських мас та соціялістичного будівництва України. Двохрічне перебування на Радянській Україні вповні доказало можливість продуктивної наукової праці в сих умовах.
Вибраний з кінцем 1923 року членом Української Академії й одержавши дозвіл на поворот, в березні 1924 вернувся на Радянську Україну, до Київа, сподіваючись повести інтенсивну наукову роботу в нових умовах на безпосередню користь українських робітничо-селянських мас та соціялістичного будівництва України. Двохрічне перебування на Радянській Україні вповні доказало можливість продуктивної наукової праці в сих умовах.
Translations
Translation (German)
Autobiografie
[…]
Doch dann kam der Krieg [der Erste Weltkrieg, M.R.] und ruinierte alle Pläne. Hr.[uševs’kyj] wurde im Sommer in den Karpaten gefangen genommen, und da er weder nach Kyjiv noch nach Lemberg zurückkehren konnte, reiste er mit seiner Familie nach Wien; dann ging er nach Italien, schrieb an seine Kyjiver Familie und Freunde und beschloss, über Rumänien nach Kyjiv zu reisen. Bei Kriegsausbruch wurde allerdings [im Russländischen Reich, M.R.] ein geheimer Befehl erlassen: Bei seiner [Hruševs’kys, M.R.] Ankunft sollte er durchsucht und ohne Rücksicht auf das Ergebnis nach Sibirien verbannt werden. Als Hr.[uševs’kyj] Mitte November mit seiner Familie in Kyjiv eintraf, wurde er verhaftet, seine Wohnung wurde durchsucht, und im Dezember wurde die Durchsuchung seiner L’viver Wohnung angeordnet — das damals unter russischer Okkupation stand. Obwohl diese Untersuchungen keine erschwerenden Erkenntnisse zutage förderten, sollte Hr.[uševs’kyj] im Februar 1915 nach Sibirien deportiert werden, aber [...] statt nach Sibirien wurde er nach Simbirsk geschickt und unter den Schutz des Bürgermeisters gestellt und der Polizei von Simbirsk übergeben, gefolgt von seiner Familie. Hr.[uševs’kyj] lebte bis zum Herbst desselben Jahres in Simbirsk, als er auf Ersuchen der Russischen Akademie im Herbst nach Kazan‘, einer für die Forschung besser geeigneten Stadt, und ein Jahr später nach Moskau verlegt wurde, alles unter „expliziter Aufsicht der Polizei“, die ihm das Recht auf Unterricht und verschiedene andere Tätigkeiten entzog. In Simbirsk und Kazan‘ begann Hr.[uševs’kyj] mit der Entwicklung eines populären Lehrbuchs zur Weltgeschichte in zwei Zyklen […]. Mit seiner Verbringung nach Moskau konnte er seine „Geschichte der Ukraine“ fortsetzen [...].
Die Revolution befreite Hr.[uševs’kyj] aus diesem Exil und unterbrach seine Beschäftigungen. Er wurde zum Vorsitzenden des Ukrainischen Zentralsrats [Ukrajins’ka Central’na Rada] gewählt und mittels ihrer Telegramme nach Kyjiv bestellt. Im März traf Hr.[uševs’kyj] dort ein, doch erlitt auf dem Weg dorthin ein Unglück: Der Wagen, in dem er fuhr, brannte unterwegs ab, und mit ihm ein großer Teil seiner [Hruševs’kyjs, M.R.] Manuskripte und Bücher. Ein noch größeres Unglück ereilte ihn ein Jahr später, als das Haus der Familie Hr.[uševs’kyjs] während des Bombardements von Kyjiv Feuer fing, wobei alle Manuskripte, wertvolle Sammlungen ukrainischer Kunst und die Bibliothek verbrannten.
Während der vierzehn Monate des Bestehens der Ukr.[ajins’ka] Central’na Rada (März 1917 bis April 1918) war Hr.[uševs’kyj] durchgehend ihr Vorsitzender. Er füllte seine Zeit vor allem mit politischer Arbeit, aber er schrieb auch über aktuelle politische Fragen [...]. Er tat dies nicht nur im Hinblick auf die Erfordernisse des Augenblicks, sondern auch, um Geld zu verdienen, denn er hatte alle anderen Einkommensquellen verloren und lebte ausschließlich von schriftstellerischen Einkünften, da seine Arbeit in der [Ukrajins’ka] C.[entral’na] Rada kein Einkommen abwarf.
Nach dem Staatsstreich des Hetmans [Pavlo Skoropads’kyj, M.R.] lebte Hr.[uševs’kyj] inkognito in Kyjiv, wechselte häufig seinen Wohnsitz und suchte in der schriftstellerisch-wissenschaftlichen Arbeit Erholung von seinen schwierigen Erfahrungen. […] Nach dem Sturz des Hetmanats nahm er an den Sitzungen der [Ukrainischen] Wiss[enschaftlichen] Gesellschaft teil, wo die Frage der Reorganisation der Akademie diskutiert wurde; er wurde auch zum Mitglied des Arbeiterkongresses gewählt. Anfang Februar 1919 reiste er nach Kam’janec[-Podil’s’kyj] [...]. Ende März reiste er über Galizien ins Ausland, nahm an der Delegation der Ukrainischen Sozialrevolutionären Partei zur Konferenz der Internationale und an der Luzerner Konferenz teil [...]. Im Herbst 1919 stellte er den Plan vor, ein Ukrainisches Soziologisches Institut zu gründen, und nachdem er einige Mittel dafür erhalten hatte, begann er mit dieser Organisation. Er lebte in Prag, Berlin, Wien, Genf und Paris [...].
[…]
Nachdem er Ende 1923 zum Mitglied der Ukrainischen Akademie gewählt wurde und die Erlaubnis zur Rückkehr [in die Sowjetukraine, M.R.] erhielt, kehrte er im März 1924 in die Sowjetukraine, nach Kyjiv, zurück, hoffend, unter den neuen Bedingungen eine intensive wissenschaftliche Arbeit zum unmittelbaren Nutzen der ukrainischen Arbeiter- und Bauernmassen und des sozialistischen Aufbaus der Ukraine durchzuführen. Der zweijährige Aufenthalt in der Sowjetukraine bezeugte zweifellos die Möglichkeit einer produktiven wissenschaftlichen Arbeit unter diesen Bedingungen.
Info section
License
- For deviating licenses and rights of images, see the respective image credits.
- We make every effort to clarify all rights of use for digitized sources and images on Copernico, but there may still be some uncertainties and ambiguities. If you hold rights to a work displayed here, please contact us.
