Resolution
Resolution of the Plenum of the Central Committee of the KP(b)U on the Line of the National Policy of the CPZU
Download
Quellenangabe:
Anonymus: Резолюція пленуму ЦК КП(б)У про лінію національної політики КПЗУ. (1927). In: Anonymus: Боротьба з націоналістичними ухилами в КП(б)У та КПЗУ. Moskau 1927. Cited from: Copernico. History and Cultural Heritage in Eastern Europe. URL: https://www.copernico.eu/en/link/68be91c26340b1.53553765 (2026-09-06)
Die Quelle steht unter der Lizenz
The Central Committee of the Communist Party of (Soviet) Ukraine discusses the current situation in Poland and issues instructions to the Communist Party of Western Ukraine.
Transcriptions
Transcription (Ukrainian)
Резолюція пленуму ЦК КП(б)У про лінію національної політики КПЗУ
Події останніх місяців у Західній Україні, що мають безпосередній звязок із загальним міжнароднім становищем і небезпекою війни, яка чим далі зростає, примушують КП(б)У як-найуважніше поставитись до ситуації, що утворюється в Західній Україні, та до пересування взаємин громадських сил, що там намічається, бо однією з основних точок прикладення міжнароднього і зокрема англійського імперіялізму, який підготовляє війну, — є сучасна фашистська Польща, а польський фашизм, в свою чергу, намагається обернути Західню Україну в плацдарм для наступу на радянську Україну, використовуючи при цьому ті зміни співвідношення сил на Західній Україні, що відбулися останнім часом.
- Західньо-український буржуазний націоналізм поволі міняє свої позиції в питанні про державне становище Західньої України всередині польської буржуазної республіки. Після поразки в національній війні з польськими легіонами 1919 р. західня українська буржуазія спершу, до певної міри, йшла за національно-революційним рухом трудящих мас Західньої України, намагаючись ним керувати й залишаючись на грунті невизнання державної влади польської буржуазії. Після оформлення приєднання Галичини до Польщі постановою ради послів 14-III–23 р. західньо-українська буржуазія поволі переходить на грунт легальної опозиції до польської державної влади, все далі відходячи від революційних метод боротьби.
Революційна боротьба західньо-українських трудящих мас, селянства й дрібної буржуазії, що орієнтувалася на Радянську Україну, останніми роками йшла під знаком зростання впливу робітничого класу, як найпослідовнішого, найвитривалішого та найсамовідданішого борця проти політичного, національного та соціяльного гноблення українського народу в польській буржуазній республіці, що підривало колишню гегемонію західньо-української буржуазії в національно-революційному русі.
З другого боку, робітничий рух, що організується, впертість робітників, яка все зростає, у відстоюванні своїх професійних інтересів, економічні страйки, а також боротьба західньо-українських селян проти яремно-лихварських аграрних взаємин невдержної поміщицької експлоатації та безправного стану, — протиставили західньо-українську буржуазію цій боротьбі західньо-українського робітничого класу й селянства, цеб-то переважної частини українського населення Західньої України.
Єдиному революційному фронтові українських, польських, єврейських пролетарів Західньої України та боротьбі західньо-українських селян проти поміщиків все дужче почав протистояти єдиний класовий фронт української, польської і єврейської буржуазії українських куркулів і польських поміщиків, що об'єднують свої сили проти спільного соціяльного ворога під крильцем польського фашизму.
Західньо-українська буржуазна інтелігенція мріє знайти на цьому шляху забезпечення для прикладення своїх сил, для забезпечення тепленьких місць на державній і громадській службі, що з нею її викинуто в попередні часи боротьби з урядом польської республіки.
Нарешті, певна політична стабілізація в Польщі і, правда, дуже відносне господарче зміцнення польської республіки, порівнюючи з часами повної господарчої руїни та інфляції, — дає західньо-українській буржуазії надію на змогу забезпечити свої конкретні матеріяльні інтереси коштом трудящих мас Західньої України, шляхом зрадництва національно-революційного руху західньо-українських трудящих мас та угоди з сучасним польським урядом.
- Цю намічену угоду західньо-української буржуазії з урядовим польським фашизмом провадиться зараз шляхом залаштункових переговорів та комбінацій, розрахованих на те, щоб обдурити трудящі маси Західньої України й утворити зовнішню видимість розвязання українського національного питання на грунті польської буржуазної державности. […]
- Перехід західньо-української буржуазії, що раніше хиталася між орієнтацією на західні буржуазні уряди, на їхню ніби-то допомогу та орієнтацію на радянську владу,— на грунт погодження з польським фашизмом—є рішучим розривом з тенденціями до радянської орієнтації і з тими формами розвязання національного, зокрема українського питання, що провадить радянська влада. […]
Тепер, по всій західньо-українській буржуазно-націоналістичній пресі всі західньо-українські буржуазні партії та організації з цілковитою одностайністю з усіма польськими антипролетарськими партіями, провадять скажену кампанію наклепів та інсинуацій проти Радянського Союзу й зокрема проти УСРР; ця кампанія ставить за своє завдання дискредитувати роботу, що її провадить КП(б)У на радянській Україні, роботу в справі розвязання українського національного питання, розвитку української культури, будівництва української радянської республіки. […]
- Головним провідником та основним представником угодівської політики відносно польського фашизму в Західній Україні є УНДО (Українське Національне Демократичне Об'єднання). На цей самий шлях стає український фашизм, що підніс свою голову, і поволі від своєї минулої німецької та антипольської орієнтації намацує шлях до угоди з польським урядом для боротьби проти Рад.
[…]
- Таким чином, останнім часом на Західній Україні складається нове й складне співвідношення громадських сил. Велика й середня буржуазія переходить на грунт угодівства з польським фашизмом, відмежовуючись від національно-революційного руху. В дрібній, міській і сільській буржуазії відбувається певне хитання. Намічається відхід її верхівок від національно-революційного руху, її підтримка кампанії наклепів, що провадить УНДО проти радянської України, при чому, проте, значні маси дрібної, міської й сільської буржуазії на грунті повної незабезпечености територіяльних, політичних і національних прав залишаються ворожими до погодження з польським фашизмом, зберігають колишню опозиційну й навіть ворожу позицію до польської буржуазної республіки. Нарешті, широкі трудящі маси Західньої України на чолі з робітничим класом провадять далі боротьбу за своє соціяльне й національне визволення.
- Широких трудящих мас Західньої України, які б не були хитання та вагання і навіть зради окремих представників, в силу об'єктивних причин свого економічного, політичного й національного становища, не може захопити буржуазія на шлях погодження з польським фашизмом.
[…]
У цій боротьбі між робітничим класом і буржуазією за вплив на широкі маси селянства, за угоду з польським фашизмом або за дальший розвиток національно-революційного руху, за спілку з польською буржуазією або з польським пролетаріятом, за орієнтацію на капіталістичну Европу або на СРСР,— саме в цій боротьбі полягає основне питання сучасного політичного життя Західньої України.
[…]
В цих обставинах, в яких перебуває тепер Польща й Західня Україна, перед КПЗУ широко повстають такі завдання:
а) Зміцнення звязку з робітничими масами Західньої України; об'єднання під комуністичним прапором пролетарів Західньої України всіх національностей і їхнє виховання в дусі інтернаціоналізму; утворення найміцнішого звязку робітничого руху Західньої України з робітничим рухом всієї Польщі.
б) Правильніший систематичний провід боротьбою широких трудящих мас проти їхнього економічного, політичного й національного поневолення, найширша підтримка й розвиток селянського аграрного руху; постійне поєднання аграрного руху з завданнями національного визволення та національно-визвольною боротьбою пролетаріяту.
в) Боротьба за дальший розвиток національно-революційного руху проти погодження з польським фашистським урядом […]
[…]
д) Мобілізація всіх сил робітничого класу й широких трудящих мас Західньої України для боротьби проти інтервенційної політики Пілсудського.
e) Рішуче й безоговорочне подолання націоналістичного ухилу в своєму оточенні.
ЦК КП(б)У вважає за потрібне звернутися до Комінтерну та ЦК КПП, щоб вони розглянули питання національної політики ЦК КПЗУ та його позиції, і тим допомогли КПЗУ стати в усіх цих питаннях на правильний ленінський шлях.
Translations
Translation (German)
Resolution des Plenums der ZK KP(b)U über die Linie der nationalen Politik der KPZU
Die Ereignisse der letzten Monate in der Westukraine, die in direkter Verbindung mit der allgemeinen internationalen Lage und der zunehmenden Gefahr eines Krieges stehen, zwingen die
KP(b)U
KP(b)U
Kommunistischen Partei (Bolschewiki) der Ukraine.
dazu, sich genauestens mit der in Westukraine entwickelnden Situation und der sich dort abzeichnenden Veränderungen in den Beziehungen zwischen den gesellschaftlichen Kräften zu befassen, denn einer der wichtigsten Schwerpunkte des internationalen und insbesondere des englischen Imperialismus, der einen Krieg vorbereitet - das ist gegenwärtige faschistische Polen, und der polnische Faschismus, der seinerseits wiederum versucht, die Westukraine zu einem Sprungbrett für einen Angriff auf die Sowjetukraine zu machen, wobei er sich die Veränderungen im wechselseitigen Verhältnis der Kräfte in der Westukraine zunutze macht, die in letzter Zeit stattfanden.
- Der westukrainische bourgeoise Nationalismus ändert langsam seine Position in der Frage des staatlichen Status' der Westukraine innerhalb der polnischen bourgeoisen Republik. Nach der Niederlage im nationalen Krieg mit den polnischen Legionen des Jahres 1919 schloss sich die westukrainische Bourgeoisie zuerst - bis zu einem gewissen Grad - der national-revolutionären Bewegung der arbeitenden Massen der Westukraine an. Sie zu lenken versuchend, blieb sie dabei, die Staatsmacht der polnischen Bourgeoisie nicht anzuerkennen. Nach dem offiziellen Anschluss Galiziens an Polen durch den Entschluss des Botschafterrats vom 14. März 1923 ging die westukrainische Bourgeoisie langsam zum Grundsatz der legalen Opposition gegen die polnische Staatsmacht über, wodurch sie sich immer weiter von den revolutionären Methoden des Kampfes entfernte.
Der revolutionäre Kampf der westukrainischen arbeitenden Massen, der Bauernschaft und der Kleinbourgeoisie, die sich an der Sowjetukraine orientierten, stand in den letzten Jahren im Zeichen des wachsenden Einflusses der Arbeiterklasse als der konsequentesten, ausdauerndsten und aufopferndsten Kämpfer gegen die politische, nationale und soziale Unterdrückung des ukrainischen Volkes in der polnischen bourgeoisen Republik, was die vergangene Hegemonie der westukrainischen Bourgeoisie in der national-revolutionären Bewegung untergrub.
Der revolutionäre Kampf der westukrainischen arbeitenden Massen, der Bauernschaft und der Kleinbourgeoisie, die sich an der Sowjetukraine orientierten, stand in den letzten Jahren im Zeichen des wachsenden Einflusses der Arbeiterklasse als der konsequentesten, ausdauerndsten und aufopferndsten Kämpfer gegen die politische, nationale und soziale Unterdrückung des ukrainischen Volkes in der polnischen bourgeoisen Republik, was die vergangene Hegemonie der westukrainischen Bourgeoisie in der national-revolutionären Bewegung untergrub.
Die sich organisierende Arbeiterbewegung aber, die Hartnäckigkeit der Arbeiter bei der Verteidigung ihrer beruflichen Interessen, die stets wächst, die ökonomischen Streiks und auch der Kampf der westukrainischen Bauern gegen die wuchernden, halsabschneiderischen Agrarverhältnisse, die unerbittliche Ausbeutung der Großgrundbesitzer und der rechtlose Zustand - sie sorgten dafür, dass die westukrainische Bourgeoisie in Kampf mit der westukrainischen Arbeiterklasse und der Bauernschaft stand, also dem überwiegenden Teil der ukrainischen Bevölkerung der Westukraine.
Die revolutionäre Einheitsfront der ukrainischen, polnischen und jüdischen Proletarier der Westukraine und dem Kampf der westukrainischen Bauern gegen die Großgrundbesitzer begann, stärker einer Klasseneinheitsfront der ukrainischen, polnischen und jüdischen Bourgeoisie, der ukrainischen
Kurkulen
Kurkulen
Aus dem Ukrainischen abgeleitete Variante des Begriffs für Großbauern, besser bekannt unter dem aus dem Russischen entlehnten Begriff „Kulaken“.
und der polnischen Großgrundbesitzer gegenüberzustehen, die wiederum ihre Kräfte unter dem Dach des polnischen Faschismus gegen den gemeinsamen sozialen Feind vereinigten.
Die westukrainische bourgeoise
intelihencija
intelihencija
Ukrainische Sprachvariante des aus dem Russischen adaptierten Klassenbegriffs intelligencija.
träumt davon, auf diesem Weg eine Absicherung der einen Kräfte zu bewerkstelligen, durch die Sicherung eines warmen Postens im staatlichen und gesellschaftlichen Dienst, aus denen sie in der jüngsten Zeit des Kampfes mit der Regierung der polnischen Republik herausgeworfen worden war.
Letztlich ist es richtig, dass eine gewisse politische Stabilisierung in Polen und eine relative wirtschaftliche Stärkung der polnischen Republik - im Vergleich zu Zeiten des völligen wirtschaftlichen Ruins und der Inflation - der westukrainischen Bourgeoisie die Hoffnung darauf gibt, ihre konkreten materiellen Interessen abzusichern: auf Kosten der arbeitenden Massen der Westukraine, auf dem Weg des Verrats an der national-revolutionären Bewegung der westukrainischen arbeitenden Massen und durch die Übereinkunft mit der gegenwärtigen polnischen Regierung.
- Dieses beabsichtigte Abkommen der westukrainischen Bourgeoisie mit dem regierenden polnischen Faschismus wird derzeit auf dem Weg heimlicher Verhandlungen und Verabredungen umgesetzt. Diese sind darauf ausgerichtet, die arbeitenden Massen der Westukraine für dumm zu verkaufen und den äußeren Schein einer Lösung der ukrainischen Nationalfrage basierend auf der polnischen bourgeoisen Staatlichkeit zu erzeugen. […]
- Der Übergang der westukrainischen Bourgeoisie, die früher zwischen der Orientierung an westlichen bürgerlichen Regierungen, ihrer vermeintlichung Unterstützung und der Orientierung an der Sowjetmacht schwankte, hin zu einer Übereinkunft mit dem polnischen Faschismus - das ist ein klarer Bruch mit den Tendenzen zur pro-sowjetischen Orientierung und mit den Formen der Lösung der nationalen, insbesondere der ukrainischen Frage, die die Sowjetmacht verfolgt. […]
Jetzt, über die gesamte westukrainische bourgeois-nationalistische Presse, im völligen Einklang mit allen polnischen antiproletarischen Parteien, führen alle westukrainischen bourgeoisen Parteien und Organisationen eine rasende Diffarmierungs- und Unterstellungskampagne gegen die Sowjetunion und insbesondere gegen die UkrSSR. Diese Kampagne setzt sich zum Ziel, die Arbeit der KP(b)U in der Sowjetukraine, die Arbeit an der Lösung der ukrainischen nationalen Frage, die Entwicklung der ukrainischen Kultur und den Aufbau der ukrainischen Sowjetrepublik zu diskreditieren. […]
- Der wichtigste Führer und wesentlicher Befürworter einer Verständigungspolitik mit dem polnischen Faschismus in der Westukraine ist die UNDO (Ukrainische Nationaldemokratische Vereinigung). Auf demselben Pfad steht auch der ukrainische Faschismus, der sein Haupt erhoben hat und sich langsam von seiner vergangenen deutschen und antipolnischen Ausrichtung löst, um einen Weg zu einer Übereinkunft mit der polnischen Regierung für den Kampf gegen die Räte zu finden.
- Auf diese Weise zeichnet sich rezent in der Westukraine ein neues und komplexes Wechselverhältnis gesellschaftlicher Kräfte ab. Die große und mittlere Bourgeoisie geht auf dem Boden der Kompromissbereitschaft mit dem polnischen Faschismus, grenzt sich von der national-revolutionären Bewegung ab. In der kleinen, städtischen und ländlichen Bourgeoisie besteht eine gewisse Wankelmütigkeit. Ein Abwenden ihrer Spitzen von der national-revolutionären Bewegung zeichnet sich ab, sowie auch ihre Unterstützung der Schmutzkampagne, die die UNDO gegen die Sowjetukraine führt. Dabei aber bleiben die breiten Massen der kleinen, städtischen und ländlichen Bourgeoisie aufgrund völliger Unsicherheit ihrer territorialen, politischen und nationalen Rechte feindlich gegenüber einem Zusammengehen mit dem polnischen Faschismus eingestellt. Sie behalten ihre frühere oppositionelle und sogar feindliche Haltung gegenüber der polnischen bourgeoisen Republik bei. Letztlich führen die breiten arbeitenden Massen der Westukraine, angeführt von der Arbeiterklasse, ihren Kampf für ihre soziale und nationale Befreiung fort.
- Die breiten arbeitenden Massen der Westukraine können trotz aller Wankelmütig und allen Zögerns, ja sogar Verrat einzelner Vertreter, aus objektiven Gründen ihrer wirtschaftlichen, politischen und nationalen Lage, nicht von der Bourgeoisie für einen Weg der Übereinkunft mit dem polnischen Faschismus gewonnen werden.
[…]
In diesem Kampf zwischen der Arbeiterklasse und der Bourgeoisie geht es um den Einfluss auf die breiten Massen der Bauernschaft, für eine Übereinkunft mit dem polnischen Faschismus oder für die weitere Entwicklung der national-revolutionären Bewegung, um ein Zusammengehen mit der polnischen Bourgeoisie oder mit dem polnischen Proletariat, für eine Orientierung auf das kapitalistische Europa oder auf die UdSSR – genau in diesem Kampf besteht die grundlegende Frage des gegenwärtigen politischen Lebens der Westukraine.
[…]
Unter diesen Umständen, in denen sich Polen und die Westukraine gegenwärtigen befinden, steht die
KPZU
KPZU
Kommunistische Partei der Westukraine.
vor den folgenden Aufgaben:
a) Die Stärkung der Verbindung mit den arbeitenden Massen der Westukraine; die Vereinigung der Proletarier aller Nationalitäten der Westukraine unter der kommunistischen Flagge und ihre Erziehung im Geiste des Internationalismus; der Aufbau einer möglichst beständigen Verbindung zwischen der Arbeiterbewegung der Westukraine und der Arbeiterbewegung ganz Polens.
b) Die korrektere, systematische Führung des Kampfes der breiten arbeitenden Massen gegen ihre wirtschaftliche, politische und nationale Unterdrückung, breitestmögliche Unterstützung und Entwicklung der bäuerlichen Agrarbewegung; ständige Verbindung der Agrarbewegung mit den Aufgaben der nationalen Befreiung und dem nationalen Befreiungskampf des Proletariats.
b) Die korrektere, systematische Führung des Kampfes der breiten arbeitenden Massen gegen ihre wirtschaftliche, politische und nationale Unterdrückung, breitestmögliche Unterstützung und Entwicklung der bäuerlichen Agrarbewegung; ständige Verbindung der Agrarbewegung mit den Aufgaben der nationalen Befreiung und dem nationalen Befreiungskampf des Proletariats.
c) Der Kampf zur Weiterentwicklung der national-revolutionären Bewegung entgegen der Übereinkunft mit der polnischen faschistischen Regierung […]
[…]
e) Die Mobilisierung aller Kräfte der Arbeiterklasse und der breiten arbeitenden Massen der Westukraine für den Kampf gegen die Interventionspolitik Piłsudskis.
f) Die entschlossene und bedingungslose Überwindung des nationalistischen Abweichlertums im eigenen Umfeld.
Das
ZK KP(b)U
ZK KP(b)U
Zentralkomitee der Kommunistischen Partei (Bolschewiki) der Ukraine.
hält es für notwendig, sich an die Komintern und das
ZK KPP
ZK KPP
Zentralkomitee der Kommunistischen Partei Polens.
zu wenden, damit sie die Angelegenheit der nationalen Politik des ZK KPZU und seine Positionen prüfen, womit sie der KPZU helfen, in all diesen Fragen den richtigen, den Lenin'schen Weg zu gehen.
Metadata
- Main title
- Резолюція пленуму ЦК КП(б)У про лінію національної політики КПЗУ
- Dating
- 1927
- Languages
- Ukrainian
- Source
- Anonymus: Боротьба з націоналістичними ухилами в КП(б)У та КПЗУ. Moskau 1927.
- Source type
- Resolution
- Copyright (Translation)
- CC BY-NC-SA 4.0
Info section
License
- For deviating licenses and rights of images, see the respective image credits.
- We make every effort to clarify all rights of use for digitized sources and images on Copernico, but there may still be some uncertainties and ambiguities. If you hold rights to a work displayed here, please contact us.